закінчувати

закінчувати
—————————————————————————————
закі́нчувати
дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "закінчувати" в других словарях:

  • закінчувати — закінчити (доводити що н. до кінця, до завершення), кінчати, кінчити, скінчати, скінчити, покінчити, докінчувати, докінчити, завершувати, завершити, довершувати, довершити, вивершувати, вивершити, повершити, порішити; викінчувати, викінчити… …   Словник синонімів української мови

  • закінчувати — [зак’і/нчуватие] уйу, уйеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • закінчувати — ую, уєш і рідко закінча/ти, а/ю, а/єш, недок., закі/нчи/ти, кі/нчу/, кі/нчи/ш, док., перех. Доводити що небудь до кінця, до завершення; кінчати. || Завершувати чи бути кінцем, завершенням чогось. || Кінчати, завершувати навчання (у школі,… …   Український тлумачний словник

  • закінчувати — чую, чуєш, Доводити що небудь до кінця, до завершення …   Словник лемківскої говірки

  • закінчати — див. закінчувати …   Український тлумачний словник

  • закінчити — див. закінчувати …   Український тлумачний словник

  • закінчуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до закінчувати …   Український тлумачний словник

  • закінчування — я, с. Дія за знач. закінчувати …   Український тлумачний словник

  • закінчити — див. закінчувати …   Словник синонімів української мови

  • увінчувати — ую, уєш, недок., увінча/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Класти вінець кому небудь на голову як знак високої шани, високого звання чи нагороди за заслуги тощо. || перен. Будучи нагородою, уславлювати що небудь. Увінчувати лаврами. 2) Прикрашати… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»